розміщати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розміщати — 1) = розмістити (когось / щось у якомусь порядку, місці), розміщувати, розташовувати, розташувати, поміщати, помістити, містити; тулити (де н. у тісному місці) 2) див. селити … Словник синонімів української мови
розміщатися — а/юся, а/єшся і розмі/щуватися, уюся, уєшся, недок., розмісти/тися, іщу/ся, і/стишся, док. 1) Сідати або ставати в певних місцях, займати місця. || Влаштовуватися де небудь на проживання, ночівлю, відпочинок і т. ін.; розселятися. 2) Перебувати в … Український тлумачний словник
розміщення — я, с. 1) Дія за знач. розмістити, розміщати. 2) Система, порядок розташування кого , чого небудь. Розміщення наголосів … Український тлумачний словник
розмістити — див. розміщати … Український тлумачний словник
розміщання — я, с. Дія за знач. розміщати … Український тлумачний словник
розміщувати — див. розміщати … Український тлумачний словник
розмістити — див. розміщати … Словник синонімів української мови
поміщати — I = помістити (надавати місце комусь / чомусь, розташовувати що н. десь), у[в]міщати, у[в]міщувати, у[в]містити, приміщати, приміщувати, примістити, пристроювати, пристроїти, примощувати, примостити, пристосовувати, пристосувати; у[в]саджувати,… … Словник синонімів української мови
повитріщати — а/ю, а/єш, док., перех., розм. 1) Широко розкрити (очі) (перев. про всіх чи багатьох). 2) на кого – що. Втупити в кого , що небудь погляд, широко розкривши очі (від здивування, гніву, жаху і т. ін.) (про всіх чи багатьох). 3) рідко. Виставити,… … Український тлумачний словник
